«Як Я росту?» Покрокове освоєння світу дитини, від немовляти до дошколярика

Маленьке диво з’явилося у вашій сім’ї – малюк.

Це чудово. Це радісно. Це прекрасно. Це нове сприйняття світу та себе у нових ролях. Це догляд, турбота та любов до частинки своєї душі, до своєї дитини. А також, сувора перевірка новоспечених батьків на міцність, надійність, дорослість.

Що складного та нового у цьому питанні? Ем…Напевно, все. Якщо це перша дитина в сім’ї.

Дитина росте. Росте щодня, щогодини, щосекунди. І Вам потрібна інформація. Як? Коли? Де? А може? Чи справді? Чому? Та навіщо? Як багато запитань починаються цими словами.

Джерел інформації довкола багато – це безперервний потік даних, що є довкола, думки схожі та не схожі одна на одну, поради, що іноді, навіть суперечать одна одній.

Сімейний простір Кіндервіль PRO, не дасть Вам заблукати у вирі інформаційних потоків і попіклується про психологічний аспект підготовки батьків, до росту та розвитку своєї дитини.

Насамперед, пам’ятайте, кожний віковий поділ є умовним. Якщо, наприкінці певного вікового етапу, Ви не помітили, тих чи інших характеристик чи проявів у дитини, не хвилюйтесь, для кожної дитини це – індивідуально. Але, все ж, якщо у Вас є певні побоювання, не бійтесь звертатися до Вашого педіатра за консультацією та оглядом, розпитати детальніше та почути більше.

КРОК 1. Вік – новонароджений (0-2 міс).

Яке велике щастя з’являється на світ, хоч і зовсім малесеньке на вигляд. Як багато нового та незвіданого траплятиметься на шляху дитини, поки вона ростиме, так само, багато нового та невідомого з’являтиметься на шляху її батьків. Якщо із факторами переодягання, годування тощо, справитися легше, оскільки це дії, які легко можна засвоїти, то для того, щоб зрозуміти психологію маляти, слід зануритись глибше та усвідомити певні моменти.

Психологи твердять – важливий перший контакт дитини зі світом, після пологів – так зване психологічне народження дитини. Перші емоції, зазвичай, негативні – назадоволення, страх, пов’язані з органічними потребами (їжа, зміна підгузника).

Часті тілесні (обійми, масаж по спинці) та емоційні контакти є дуже важливими для виживання маляти (психологічний аспект розвитку). Емоційний контакт з матір’ю, закладає у психіці людини, почуття захищеності, задовольняє базову потребу у безпеці, та формує почуття довіри до навколишнього світу, до інших людей та до самої себе. Якщо, такого контакту недостатньо, формуються такі риси характеру як – боязкість, недовіра, підозрілість. Згадайте, що Ви чули про дітей, котрі росли без батьків, в закладах інтернатного типу. На жаль, для більшості з них, ці якості є характерними, недовіра до світу та підозрілість затримують розвиток соціальних навичок та прийняття норм життя у суспільстві.

Психічні процеси – поділяються на пізнавальні (мовлення, сприймання, відчуття, мислення, пам’ять, увага, уява) та емоційно-вольові (емоції та почуття, воля, мотивація). 

Сприймання є основним психічним процесом у новонароджених – вони реагують на звуки, емоції (вчаться розрізняти радість, сум, роздратованість, прояви любові та ототожнюють їх з діями, звуками, які здійснює той, хто найближчий до дитини), предмети, людей (звикають до тих, хто постійно з ними контактує та реагують, кожен по-своєму, на чужих людей) тощо.

Ви здивуєтесь, але навіть новонароджені навчаються. Зокрема в психології такий процес, позначають як механізм імприндінгу (прив’язаність до першої особи з якою відбувся емоційний та тілесний контакт (обійми, взяття на руки)). Завдяки цьому, процесу навчання, виникає – сильний емоційний зв’язок між дитиною і батьками, що в майбутньому, неабияк сприятиме позитивним відносинам між ними.

Рухи, зокрема легкий масаж спинки чи животика, розтирання пальчиків, згинання-розгинання кінцівок – також, є сферою розвитку новонароджених на яку слід звернути особливу увагу. Адже, такі дії, необхідні для навчання пересуватися в просторі та оволодіння предметними діями (утримання, схоплення, тримання, маніпуляція предметами (виделка, ручка тощо)) людини.

Розглянемо особливі прояви в поведінці та діях малюка.

80% свого часу немовля – спить, це абсолютно нормально. Так само, як дорослий під час сну, відновлює свої сили, так само й немовля – росте, набирається сил, також, це полегшує адаптацію дитини до абсолютно нового середовища життя, в яке воно потрапило, після безпечної та комфортної у всіх відношеннях, утроби матері, а також закріплюються нейронні зв’язки, що утворюються в стані бадьорості . Така адаптація (пристосування до нових умов життя) зумовлює першу психологічну кризу людини – кризу новонародженого.

Адже, уявіть: «Вам комфортно, безпечно, Ви усім забезпечені для нормального функціонування, ідеальна температура та зручне положення. І тут, чомусь раптом, все змінилось, Ви потрапили у різко освітлений, гучний, часом холодний та дискомфортний світ. Ви хочете назад. Але ж ні. Тепер Ви змушені жити в цьому світі». Важко, це пережити, правда ж?

Отож, чому «криза»? Таким терміном, позначають перехід людини від одного вікового етапу до іншого, коли дитина подорослішала, і стара схема взаємовідносин зі світом вже не є дієвою, а нову дитина ще не напрацювала. Це напрацювання нової моделі взаємодії зі світом, у відповідності із своїми потребами шляхом проб, помилок, досліджень і спостережень.

Кожна криза, вважається сензитивним (ще кажуть чутливим) періодом – тобто, тим, який найбільш сприяє розвитку певних психічних функцій людини (мовлення, сприйняття, прямоходіння). А знаменується, перехід людини з одного вікового етапу на інший – психологічним новоутворенням – так званою властивістю, яка забарвлює всю діяльність людини.

В період новонародженого, такою діяльністю, є фізіологічне відправлене (сон, їжа) саме ця діяльність, є провідною у цьому віці.

Якщо Ви спостерігаєте такі реакції у свого малюка, як:

– Комплекс пожвавлення (позитивна емоційна та рухова реакції на появу дорослого, голос чи дотики мами, тата).

– Соціальну посмішку – наприкінці 1-го місяця, прояв позитивної емоційної реакції на батьків.

– Певну втрату ваги, в перші місяці після народження.

То ймовірно, ці симптоми сигналізують про дорослішання Вашої дитини та перехід її на новий віковий етап розвитку – Немовляти.

Психологи визначають, що «бондінг» – утворення емоційних відносин між батьками та дитиною, є чудовими «ліками» для подолання кризи новонародженого та полегшення стресу від процесу появи на світ. Отож, не соромтесь і не бійтесь, ні мама, ні тато, проявляти більше любові та позитивних емоцій до своєї дитини, саме у віці новонародженого, адже, так, Ви закладаєте перші цеглинки особистості, які є найважливішими у фундаменті під назвою «людина».

КРОК 2. Вік – немовля (2 міс – 1 рік).

Криза новонародженого минула майже непомітно? Чудово, але наступні вікові переходи – ще унікальніші та яскравіші.

Продовжуємо рости та розвиватися. Напрямками розвитку є емоційна та фізична сфери. Тому, методами розвитку можуть бути – емоційні контакти (читання казок для дитини з емоційними вираженнями, співати для дитини, включати музику – при цьому не обов’язково класичну (хоча це теж гарний варіант), робити вправи (розгинання, згинання та розтирання кінцівок, легкий масаж спини, животика), заохочувати до сидіння, пізніше вставання на ніжки та повзати і наприкінці цього вікового етапу – робити перші кроки.

З 2-3 місяців, почнімо оточувати дитину яскравими предметами, які можна взяти до рук, спробувати на смак, порозглядати. Так, формуватимемо пізнавальний інтерес до навколишнього світу. Не бійтесь, що дитина щось розіб’є, розіллє, випустить з рук, зламає, щоб подивитись що всередині. Це чудово, адже, вона пізнає світ завдяки цьому. Головне прослідкувати, щоб предмети, які є небезпечними, не потрапляли до рук дитини, краще знайти безпечну альтернативу для “досліджень”.

Продовжуємо формувати мовний слух – багато розмовляємо, читаємо казки, добре, якщо при цьому, дитина бачить Ваше обличчя – так вона знайомиться з емоційним значенням, того чи іншого слова. Після 6 місяців, діти починають відтворювати дії дорослих. Можете показувати, як користуватися горнятком, ложкою чи виделкою тощо – дитина бачить такі маніпуляції з предметами та намагається їх відтворити, відносно правильно, так як дорослий.

«Не робити за дитину те, що вона може зробити сама» – цей девіз актуальний для дитини, вже з немовлячого віку. Не обмежуйте її свободу та бажання зробити щось самостійно (встати на ніжки – не підштовхуйте, дайте зробити помилку, дайте можливість зробити 10-20 спроб, але встати на ніжки, досягнути успіху у цьому, таки, самостійно; не вдається розкрити яскраву книжку чи ввімкнути цікаву гру, яка їздить на колесиках – нічого, вірте в малюка, він і сам чудово вирішить цю проблему). Страхувати малятко при цьому – ніхто не забороняє, Ви ж таки мама, бережіть нерви =)

Приблизно з 3-х місяців, починаємо чути від дитини цікаві звуки. Це розпочався процес становлення мовлення. Розпізнаємо, що до чого:

– З 3 місяців – чуємо гуління (звукова гра голосними буквами).

– З 7 місяців – лепет (багаторазове повторення складів – мамамамама, тататататата, бабабаба).

– З 10 місяців – повторює слова.

– 1 рік – вслуховуємось в «колофраз» – 1 слово позначає різні об’єкти, ситуації (дай – позначає пити, їсти, гаряче або своє початкове значення).

Ось так, росте наше немовля. Провідним видом діяльності, для малюка, залишається зміцнення емоційного контакту, зокрема у вигляді емоційного спілкування з дорослими (завдяки методам описаним вище). Чому це важливо? Нагадаємо – здатність дитини в майбутньому любити, тих хто її оточує та ставитись прихильно до оточуючого світу, залежить від того, скільки любові і в якій формі, вона отримувала її, саме у цьому віці.

Прослідковуються цікаві емоції, які можуть не співпадати із ситуацією чи словом, але потрошки дитина розпізнає їх, це формує гарну базу та полегшує роботу над розвитком емоційного інтелекту (розумітиме свої емоції, емоції інших людей, розрізнятиме їх) у майбутньому. Також, у цьому віці проявляються індивідуальні відмінності та емоції дитини, які на 80% – позитивні, аніж у віці новонародженого.

Центральними новоутвореннями, тобто властивостями, які забарвлюють всю діяльність, дитини цього віку –  є потреба в спілкуванні з дорослими (емоційно та тілесно); перцептивна діяльність (дослідження оточуючого світу завдяки рецепторам) і звісно ж, прямоходіння, яке зумовлює новий тип зв’язку з дорослими, адже дитина стає більш самостійнішою в своїх діях та часом, негативно реагує, коли дорослий намагається допомогти (коли дитина хоче сама одягнутись, чи взутись, чи залізти в коляску тощо).

Після 1 року, проявляються ознаки другої кризи розвитку людини – Кризи 1 року життя:

– Плаксивість.

– Похмурість.

– Порушення сну.

– Впертість.

– Втрата апетиту.

Через руйнування попередньої системи взаємозв’язку з дорослими. Тобто, перехід від біологічного до соціального типу розвитку, збільшення потреби в спілкуванні та самостійності в діях, формуванням мовлення.

Шляхи подолання кризи 1 року життя – «Не робити за дитину те, що вона може зробити сама». Надати певну самостійність та свободу дій. Змиритися, що малюк став дорослішим та хоче проявляти певну незалежність від дорослих.

Оскільки, розвиток маляти, стає направлений, в більшій мірі, на соціальний аспект – час знайомити дитину зі світом і в інший спосіб. Почати дбати про процес соціалізації дитини та адаптації до нових соціальних умов (садочок), давати можливість розвиватись в нестандартних, оригінальних та незвичних, ніж вдома умовах. Проводити час з однолітками та навіть знайомитись з іноземними мовами (але не тільки переглядаючи мультики). Час відвідати заняття з раннього розвитку для малюків від 1 року.

Кіндервіль – це мережа дитячих закладів, яка як ніхто знає, який результат приносять заняття з раннього розвитку для малят від 1 року. Адже, вона ці результати продукує. Перше заняття з розвитку, в «Кіндервіль дитячий центр» – є пробним та безкоштовним. А з 1,5 року, приходьте у приватний садочок повного дня «Кіндервіль PRO». Ростіть та розвивайтесь разом з Кіндервілем.

Попереду у нас, ще 3 вікових етапи.

Продовжуйте читати наш блог та освоювати світ дитини разом з Кіндервіль PRO.

Що таке навичка самообслуговування для дитини та як, цю навичку сформувати?

«Я-сам/а» – кричить дитина коли мама намагається одягнути чи взути її. Або скільки гучних – «Я не хочу», Ви почули від дитини, коли намагались самостійно обрати одяг або взуття для неї, щоб повести у садочок чи на прогулянку. Як часто, Ви це чуєте від своєї дитини? Та як часто, сприяєте цим проявам самостійності? І чи варто це робити взагалі?

Читаємо далі…

Перші прояви самостійності ми спостерігаємо в маляти вже тоді, коли він починає повзати. Адже, як багато відкривається перспектив коли «горизонт вільний», можна побавитись всім, що знайдеться або до чого дотянешся, скуштувати чи кинути кудись далеко. Вибір – безмежний. Але часто, дорослі обмежують цей вибір. Адже, безпека дитини – понад усе. Це – беззаперечно.

Стимулюючи саме таку, на перший погляд, не важливу особливість даного вікового етапу дитини – як самостійність, ми готуємо грунт для виховання навички самообслуговування.

Для чого взагалі потрібно стимулювати таку рису, діяльність чи соціальну навичку?

Період 3-х років – це період, який так і називається «Я-сам». Період, коли дитина усвідомлює, що вона окрема від мами і тата людина, усвідомлює свою стать та вчиться самостійно себе обслуговувати.

Самообслуговування – це те, що сприяє задоволенню потреб з догляду за собою (тіло, речі тощо). Саме цей процес, формує знання про власне тіло, предмети особистої гігієни та власне поняття «гігієна», про догляд за своїми речами, харчування, прибирання, розуміння того, що кожен має певні обов’язки, які і складають таке поняття як – «Я-сам».

У приватному садочку Кіндервіль PRO, досвід формування такої навички як самообслуговування, можна спостерігати щодня. Під час прогулянки, прийому їжі, догляду за собою (миття рук, горщик), перед та після сонного часу.

Кіндервіль PRO, починають відвідувати діти від 1,5 року, більшість з яких, вже вміють проситися на горщик або навіть, ті, що ще носять підгузники. Чудовим прикладом для малюків є старші дітки, які цю навичку мають вже сформовану.

Отож, поділимось з Вами досвідом формування навички самообслуговування в Кіндервіль PRO.

Уміння самостійно одягатися та взуватися. Повільно, лівий черевик на праву ногу, шапка навиворіт, ґудзик за гудзиком тощо – це чудово, адже дитина проявляє бажання зробити це самостійно і в неї, як і в кожного, є право на помилку. Вихователі всіляко сприяють вияву самостійності дитини і за необхідності, підказують чи допомагають. Адже, групи невеличкі, територія закрита, з однією групою постійно перебувають 2 дорослих (вихователь та помічник). Отож, дітки мають час самостійно навчитись одягатись, часто з вихователями, які показують приклад. Хтось готовий йти на прогулянку швидше, хтось пізніше – але так чи інакше, діти гуляють, більшість з них одягнулась та взулась самостійно.

Після прогулянки, заходимо в садочок витираючи ноги об коврик, всі роздягаються, привчаються акуратно вішати одяг на свій вішачок та ховати речі у свою шафу. Йдуть мити ручки до умивальників. По-черзі, не поспішаючи, правильно миють руки, в цьому їм допомагає вихователь та помічник. Далі, кожен вихованець витирає руки своїм рушником, що висить на окремому вішачку у ванні кімнаті. Таку процедуру, дітки проводять після відвідин туалету, перед прийомом їжі та творчих занять. Таким чином, у них виробляється хороша звичка, яка переноситься і в домашні умови.

Також, навичкою самообслуговування вважається, вміння самостійно підійматися по сходах, в наших вихованців, цей навик розвивається дуже швидко, адже Кіндервіль PRO – це триповерховий будинок, де на першому поверсі – спортзал, їдальня та коридор, на другому – ігрові та навчальні кімнати, а на третьому – спальня. Тому, сходи опановуються вже з перших днів перебування дитини в садочку.

Прийом їжі. Миємо руки, сідаємо за стіл де кожен має свій стільчик. Меншим дітям допомагають вихователі. Але менші, завжди мають можливість спостерігати за старшими та відтворювати модель поведінки за столом, і не тільки. Тому, дуже швидко вчаться, споживати їжу самостійно. Після прийому їжі, діти допомагають прибрати стіл, встають з-за столу, несуть свій посуд та горнятко на кухонний столик, при цьому говорячи «Дякую» кухарю, без нагадування. Ця процедура закономірна, її проводять і дорослі, і вихованці садочку, діти швидко приймають її як звичку, яка формує ще й поняття «вдячність».

Якщо вас цікавить більше інформації про харчування в Кіндервіль PRO читайте про це тут

Відвідування туалету. Часто, батьків запитують при прийомі в садочок, чи дитина проситься самостійно на горщик. Іноді відповідь – «ні», ми з розумінням ставимось до цього. Батьків, просять принести кілька підгузників для дитини, для того, щоб змінювати їх впродовж дня. Старші діти самостійно відвідують туалет в супроводі вихователя, для менших це чудовий приклад. Коли хтось говорить, що хоче в туалет, його туди ведуть. Діти, що ще носять підгузники, мають змогу спостерігати, що хтось проситься на горщик і самостійно пробувати теж туди сідати, знімати та одягати штанці, мити руки. В Кіндервіль PRO, є чудовий досвід привчання найменших вихованців до горщика і вже далі до унітазу.

Сонний час. Кожен вихованець Кіндервіль PRO має своє ліжечко та постільну білизну, що змінюється щотижня. Перед сном, ми вмиваємо личко, здійснюємо гігієнічні процедури, відвідуємо горщик, туалет, вихователь змінює підгузники тим, у кого вони є. Лягаємо спати під улюблену казочку від вихователя чи приємну музику. Прокидаючись, відвідуємо туалет, чистимо зубки власною щіткою, вмиваємо личко, гарно витираємось своїм рушничком, розчісуємо волосся (вихователі допомагають заплести дівчаткам волосся), робимо розминку, потягуємось, вчимося згортати ковдру, підбивати подушку тощо. Більше, про правила особистої гігієни читайте тут

Ігри та заняття. Чудовим методом закріплення навичок самообслуговування є використання їх елементів у грі та розвиваючих заняттях, розробці та створенні проектів, проведенні майстер-класів чи експериментів для діток. Одягання чи роздягання ляльок, вибір іграшок для вільної гри, пізніше їх складання на місце, створення макетів людини чи ротової порожнини – це все наочні, позитивні приклади розвитку цього навику. В Кіндервіль PRO – щоденна гра та заняття, сприяють розвитку навичок самообслуговування.

Порада від вихователя батькам – Хваліть! Самостійно одягнувся (хоч і задом наперед – нічого страшного, можна звернути увагу: «Чи тобі так зручно?», «Давай спробуємо одягнути светрик іншим боком, подивимось, може він так гарніше буде виглядати»), без нагадування відніс посуд на кухонний стіл і подякував; після відвідин туалету, помив руки, перед сном і після сну – почистив зубки, личко, розчесався – супер, так тримати.

Дозвольте обирати, але пам’ятайте про відчуття міри – сукня рожева чи блакитна, светрик з оленем чи квіточками, макарони чи пюре на вечерю. Кросівки з підсвіткою, на прогулянку взимку – відхилений, дорослими варіант, який потрібно коректно аргументувати дитині (холодно, не можна буде повалятися в снігу, бо намокнуть ноги …). Важливо, зрозуміло донести дитині, що будь-яка дія, має свої наслідки, як позитивні так і негативні.

«Не робіть за дитину те, що вона може зробити самостійно» – чудовий девіз, саме для батьків. Трішки терпіння, завчасний початок збирання на вулицю, спільне чищення зубів чи одягання і взування – це саме те, що сприятиме формуванню у дитини цієї надважливої навички – самообслуговування.

Не сваріть за невдачу, дайте повторити дії кілька разів, зрозуміти – чому не виходить, проаналізувати ситуацію, і з часом, в неї все вийде. Заздалегідь не формуйте у дитини негативну модель результату її дій – «туди не можна, ти впадеш» – варіант програшний; «можна, але будь обережний, тримайся обома ручками» – варіант, який стимулюватиме пробувати і не боятися.

Отож, кілька важливих моментів виховання навичок «самообслуговування» в Кіндервіль PRO, Ви знаєте. Ці моменти апробовані та приносять хороші результати. В садочку, завдяки прикладу дорослих та дітей, навичка самообслуговування формується швидко та якісно. Наші батьки вже помітили результати.

Якщо хочете перевірити це в дії, то будемо раді поповненню в нашій великій родині Кіндервіль PRO http://kinderville.pro/

Для того, щоб дізнатися ще більше про нас, наші умови та послуги, записуйтесь на презентаційну екскурсію за номером 097 986 39 38 та приходьте знайомитися.