Про адаптацію дитини до садочку. Що, навіщо, як і чи готові до цього самі батьки?

“Час віддавати дитину в садочок?”, думають собі батьки.

Соціалізовуватися, розвиватися серед однолітків, розвивати нові навички та вміння, та й мама засиділася в декреті”, – часто, саме так, відповідають батьки на презентаційній екскурсії в садочку Кіндервіль PRO, на питання: “Чому ви прийняли рішення, саме зараз віддавати дитину в садок?”.

В приватних садочках є певна перевага, щодо того, коли саме можна починати відвідування. Коли завгодно, коли зручно та коли готова дитина.

Єдине, чого ми не врахуємо, чи готові до цього самі батьки? Але, про це далі.

Перше враження та інформація про садочок, якому ви вирішили довірити найдорожче, приходить на презентаційній екскурсії. Ви пройшли всі етапи відбору того самого місця, яке, на наступні роки, стане осередком основного перебування вашої дитини впродовж дня та основним джерелом навчання, набуття досвіду та становлення. На що саме, слід звернути увагу при виборі садочку, переглядайте в наші статті “Як обрати Приватний дитячий садочок для дитини?

Це цінна інформація, яка стане основою для початку адаптаційного періоду в садочку.

У приватні садочки Кіндервіль, приймають дітей від 1,5 року. 

Чому з’явилися дитячі садочки, в першу чергу, з думкою про батьків. Сучасний світ рухається з шаленим темпом, робота, соціальне життя, саморозвиток тощо – забирає багато часу, тому, для того, щоб комфортно було батькам і не потерпала дитина, в приватні садочки, приймають дітей, саме з такого віку.

Звісно, коли саме віддавати дитину в садочок, рішення ваше. Головне, щоб ви і ваша дитина були до цього готові. Не женіться за модою, так, вам буде зручніше, а чи буде добре дитині?

Привести дитину в садок і віддати в руки незнайомої людини – неабиякий стрес для батьків та страх для дитини. Тому, процес знайомства та адаптації дитини до садочку – поступовий, плавний та м’який. Перше знайомство, зазвичай, відбувається на демонстраційному дні (у мережі садочків Кіндервіль – він є безкоштовним), в момент прогулянки на майданчику, де граються інші діти, а вихователь з помічником організовують цей процес. 

Вихователь поступово налагоджує контакт з малюком, шукає підхід, ніби сміливий експериментатор, який пробує, не здається, шукає ідеальну формулу. Знайти підхід до дитини – неабияка справа, що потребує терпіння, наполегливості, енергії та креативності. І в цьому, батьки – найкращі помічники. Знайомство з вихователем, розповідь про дитину, її особливості, важливі ритуали дня тощо – це інформація, яка просто необхідна для вихователя та його подальшої місії у процесі знайомства та налагодження контакту з дитиною. В цьому питанні немає неважливої інформації. Говоріть та розповідайте все, що вважаєте потрібним. 

Страшне слово – “адаптація”?

Простими словами, адаптація – це пристосування до нових умов існування. У випадку, “адаптація до дитячого садочка” – пристосування дитини до нових умов життєдіяльності, до нового середовища, нових правил (фізіологічно, емоційно, психологічно).

Як слід готуватися мамі до початку адаптації дитини в садочку:

  1. Перш ніж почати відвідування, слід уважно вивчити всі умови садочку, режим дня, меню, одяг, який слід залишити в шафці для дитини.

Підготовка таких моментів є цеглинками, що закладають фундамент психологічної готовності віддати свою дитину в садочок. Полегшують фізіологічну адаптацію до садочку дитини. Вдома, можна спробувати активності, денний сон та прийоми їжі саме за режимом, який діє в садочку. Поступово адаптовуватися фізіологічно та психологічно.

  1. Слід позитивно налаштовувати не тільки дитину, але й себе. Ви, точно знаєте та озвучили свої очікування щодо відвідування садку адміністрації. Отож, спільними зусиллями, ми досягнемо успіху. Але, важливо, бути готовим до непередбачуваних моментів. Початок адаптації – це пролонгований процес. Тобто, дитина може одразу відпустити вас і піти в садочок, швидко почати залишатися на весь день і налагодити контакт з вихователем. А може і ні. Про ці та інші приклади – читайте нижче у статті.
  2. Слід не бути індивідуалістом в питаннях адаптації до садочку. Спілкуватися з дитиною, розуміти її потреби та емоційний стан, якщо щось з дитячих розповідей про садочок вам здається сумнівним, комунікувати з вихователем групи, за потреби запросити перегляд того чи іншого фрагменту дня з відеокамер.
  3. Ви і вихователь – потужна сила для успішної адаптації дитини. Слід сформувати чітку та спільну послідовність дій, правил та тлумачень для дитини. Щоб ваші слова та слова вихователя були однаковими. Якщо дитина плаче та хоче до мами, звісно, вихователь намагатиметься заспокоїти дитину, розповісти коли саме ви прийдете. Але інформація має співпадати з тим, що скажете дитині ви. Діти детально все запам’ятовують, тому спільні дії та слова батьків й вихователя – неабияк сприятимуть кращій адаптації та зміцненню довіри до вихователя та до вас.
  4. Не обіцяйте дитині нічого зайвого, не будуйте повітряних замків. Будьте чесними по відношенню до дитини. “Я буду за дверима, тут, поки ти будеш бавитися з дітьми” (а насправді, ви кудись підете), “Вихователька не буде закривати дверей, не вимикатиме світло на денному сні” тощо. Якщо щось обіцяєте, озвучте це і вихователю, щоб обіцянка була дотримана, а довіра дитини не дала тріщину.
  5. Ваше хвилювання та стрес, дитина відчуває дуже тонко. Дайте відповідь на питання: “Чи я довіряю вихователю?”, навіть, якщо дитина плаче, дати можливість вихователю самостійно вирішити цю проблему, заспокоїти, втішити, знайти персональний та універсальний метод для того, щоб дитина заспокоїлася і без втручання мами. Адже, щоразу коли дитина в грі, згадуватиме, що ви десь поруч, зможе постійно використовувати цей момент і адаптація може затягнутися надовго, або й гірше – не закінчитися успіхом (але це звісно, в крайньому випадку).
  6. Якщо Вам важко, ви відчуваєте тривогу і постійне переживання – як там дитина в ігровій з дітьми? Ми рекомендуємо прогулятися територією садку, у Кіндервіль PRO вона велика, або поблизу садочку. У випадку, коли без мами ніяк – ми телефонуємо та просимо повернутися. Але, слід розуміти, в садочку, роблять все, щоб, насамперед, комфортно було дитині, далі батькам.
  7. Розрахуйте режим дня правильно – ранкові процедури, добирання до садочку – часозатратні та, іноді, викликають стрес. Зручно та комфортно одягайте дитину. Одягайте по погоді, щоб дитина могла долучатися до всіх прогулянок в садочку.
  1. Шукайте інформацію про адаптацію на різних інформаційних ресурсах, у блогах дитячих психологів та розпитуйте більше про досвід адаптації дітей в садку. Якщо дитина має певні особливості поведінки чи харчування, проконсультуйтеся з психологом закладу, яка надасть кваліфіковані та практичні рекомендації.
  2. Не завжди дитина не хоче йти в садочок, тому що, там погано. “Соломійка, ти не хочеш йти в садочок, правда? З бабусею краще вдома, правда? Цікавіше і веселіше!” – така ситуація – різні інтереси в сім’ї. Узгоджуйте план дій на сімейній нараді. Коли ви готові почати відвідування садочку, а бабуся каже “Дитина ще мала, навіщо її зараз водити в садочок?”, не сприятиме здоровій сімейній атмосфері. Навіть, якщо ви з чимось не погоджуєтеся, спробуйте знайти компроміс та застосувати вагомі аргументи щодо того, чому саме зараз потрібно почати відвідувати садочок і що це дасть для дитини. І не сперечайтеся про це, при дитині. Якщо вся сім’я сприяє позитивному налаштуванню до садочку, дитині легше та спокійніше брати приклад та розуміти, що всі хочуть, щоб вона ходила в садочок та ніхто не сумнівається, що їй там буде добре.
  3. Працюйте над собою. Найчастіше дитині важче адаптуватися до садочку, бо мамі важко “відпустити” її і самій прийняти момент переходу до нової життєвої ситуації. Ходіння по під вікнами кімнати садочку, щохвилинне заглядання в кімнату “як там моя дитина”, “чи їй холодно/жарко чи вона голодна”. Не забезпечить швидку та успішну адаптацію до садочку. В такому випадку, знову слід відповісти собі на питання: “Для чого нам садочок? Яка в цьому є потреба? Чи готова я до цього?”.

 Як допомогти з адпатацією дитині?

  1. Позитивне і ще раз позитивне налаштування. Заздалегідь почати розповідати про те, що таке садочок, що там роблять діти, прогулятися біля садочку, порозглядати як він виглядає, що намальовано на стінах, який ігровий майданчик, як гуляють діти. Про те, що можна там робити, які ігри бавитися, про те, що там багато нових іграшок, інших діток з якими можна подружитися.
  1. Спільна робота. Домовитися з вихователем про план дій, на випадок коли дитина плаче, а ви не можете прийти одразу. Наприклад: “Мама прийде коли ми пообідаємо”, або “коли ми повернемося з прогулянки”, – як ви вже розумієте, дотримати обіцянку – дуже важливо. Коли дитина залишається на повний день в садку, домовлятися та розробити певні, короткі ритуали прощання зранку та привітання ввечері з дитиною. Це її зацікавить. Розповісти про домовленість вихователю.
  2. Перші дні відвідування, ми не рекомендуємо одразу залишати на повний день дитину. Це великий стрес та страх. Ми починаємо по пів дня, при цьому, мама десь поруч, далі рухаємося та пробуємо поступово залишати дитину до підвечірку, до вечері, а далі, вже на повний день. Це вирішується індивідуально та обговорюються всі моменти такого періоду адаптації з батьками. В Кіндервілі застосовують індивідуальний підхід до кожної дитини.
  3. Не обіцяйте зайвого (поверніться до пункту 5, тез про те “Як слід готуватися мамі до початку адаптації дитини в садочку”).
  4. Закріплюйте позитивний досвід. Обговорюйте як минув день, що цікавого робили, яку творчість, чи було весело, що бачили на прогулянці, скільки разів з’їхав з гірки тощо. Якщо створили малюнок вдома, то запропонуйте дитині – “Давай, завтра покажемо твою картину виховательці і друзям у садочку. Я впевнена їм дуже сподобається.”
  5. Пояснити, що в садочку не так як вдома, по-іншому, є інші правила, яких потрібно дотримуватися. В садочку головна – вихователь, яка знає про всі правила та завжди допоможе коли буде потрібно.
  6. Якщо дитина зранку не хоче йти в садочок, це не завжди, тому що там їй погано, часом, це тому що – дитина просто не хоче розлучатися з мамою, настрій посумувати та щоб мама пожаліла, і як результат залишилася поруч з дитиною. В цьому випадку, допоможуть раніше згадані ритуали ранкового прощання та привітання ввечері, легка обіцянка щось зробити, або прохання на творчості намалювати щось неймовірне, щоб потім повісити на стіну чи подарувати бабусі (як варіанти).
  1. Якщо дитина ввечері капризує, коли ви приходите її забирати, часом, це через втому, або перебір емоцій, якими, за рішенням дитини,  слід негайно поділитися з мамою. Розпитуйте, забавляйте. Спостерігайте за темпом, в якому настрої дитина, допоможіть зібратися, якщо дитина втомлена насиченим днем, щоб зібратися самостійно.
  2. Привчайте до самообслуговування. В Кіндервілі та, зокрема, у всіх садочках, важливою метою є розвинути в дитини самостійність, елементи самособслуговування розвиваються щодня. При прийомах їжі, одяганні на прогулянку та навпаки, походу в туалет тощо. Звісно, допомога вихователя завжди у зоні доступу, але в першу чергу, допомагаємо дитині ставати самостійнішою.

А тепер, перейдемо до практики.

Під час адаптації до садочку може статись Ситуація 1.

Ваша дитина, з першого ж дня, відмовляється ходити в садок. Чи варто хвилюватися? Ні. Це норма. Варто замислитись про те, як їй допомогти впоратися із власними переживаннями, а вам з вашими переживаннями. Потрапляючи за межі зони комфорту, дитина (як і дорослі) намагається повернутись назад у комфортне середовище. Важливо, щоб дитина відчувала та бачила те, що відбувається – очікуваний і бажаний момент для батьків, як свято!

Тому, важливо:

  • Зібратись і впевнено вести дитину у садок. Бути впевненими в тому, що ви все робите правильно, в інтересах дитини. Ніяких мук сумління. Якщо ведемо в садок – то з впевненістю. Передайте дитині відчуття того, що ходити в садок – це весело! Не всім так пощастило!
  • Під час збирання і доїзду до садка, забезпечити позитивне налаштування, піднесений настрій, посмішку на обличчі, теми для обговорення з дитиною. Запропонуйте дитині самій обрати собі одяг, для дівчинки – вибрати зачіску чи атрибути до неї (резинки, заколки тощо). Дитині, може бути корисно, взяти із собою іграшку або предмет, який би її підтримував і відволікав від надмірних переживань.
  • Обговоріть з вихователем те, як ви пояснюєте дитині причину, чому вона ходить у садок. Дитина, обов’язково буде розпитувати про це у вихователя. І ваші з ним пояснення, мають бути однаковими. Через неспівпадіння в поясненнях, в дитини може підвищитись рівень тривожності і недовіра до оточуючих дорослих та садочка загалом.
  • Говоріть дитині правду, з поясненнями відповідно до її віку.
  • Придумайте веселий і цікавий ритуал ваших прощань і зустрічей після садочка. Але ритуал прощання має бути коротким, позитивним і енергійним.
  • Попіклуйтеся про завчасну підготовку дитини, а саме:
  • навчіть дитину необхідним навичкам самообслуговування;
  • завчасно познайомте дитину з майданчиком у садочку, вихователем, можливо дітками, які вже туди ходять;
  • забезпечте розпорядок дня, наближений до такого, який є в садочку;
  • сформуйте у дитини позитивне ставлення до садочку, зрозуміло поясніть, для чого туди ходять діти і що там роблять;
  • упевніться, що дитина вірить і знає, що ви її заберете із садочка ввечері. Якщо дитина сумнівається чи заберуть її батьки із садочку додому – варто попрацювати над довірою в сім’ї (небезпечно маніпулювати: будеш чемним – заберу, будеш нечемним – залишу тут. Це не вирішить питання і аж нічим не буде корисним дитині, шкідливим буде точно. Заберу завжди і при будь-яких обставинах, бо люблю тебе і коли ти кричиш, і коли я сердита…).

Ситуація 2.

Коли ваша дитина ходить в садочок вже тиждень чи два, із задоволенням, яке поступово зникає. В такій ситуації, важливо проаналізувати ставлення вихователя до дитини, стосунки з іншими дітьми і загальну атмосферу в групі та садочку, ставлення і розмови про садок в сім’ї. Якщо із цим все добре, це може означати, що ефект зацікавленості знижується, оскільки дитина за 1-2 тижні багато роздивилася, погралася, задовольнила свою допитливість в середовищі садочку і в неї з’явився час помітити, що поряд немає мами чи тата. В такій ситуації, адаптація дитини до садочка почнеться після 2-го тижня її перебування там. І тут, зверніть увагу, на пункти «Тому важливо», що зазначені в Ситуації 1 і на те, що:

  • варто проводити час з дитиною (в ідеалі ще до садочка) на дитячих майданчиках, пояснюючи «закони» спільного перебування з іншими дітьми;
  • на дитячих майданчиках, давати дитині можливість самій відстоювати свої бажання (втручатися при адекватній необхідності);
  • привчати дитину самостійно знаходити і вигадувати собі ігри, вміти певний час гратись самостійно.

Ситуація 3.

Коли діти спокійно йдуть від мами в садочок, проводять там день, далі 1,2,3 … тижні. Це досить рідкісна ситуація, але ми бажаємо, щоб саме так сталося і у вашій родині.

Пам’ятайте, важливим є не сам факт, що дитина ходить в садочок, а якість адаптації до садка, яка впливає на подальше життя дитини. Співпрацюйте в цьому питанні з працівниками і керівництвом садочку, повідомляйте про важливі моменти і особливості вашої дитини, про дієві речі та перемоги!

Разом, ми краще зможемо зробити такий важливий і доленосний крок для дитини – похід в садочок – гармонійним та позитивним.

Телефонуйте 097 986 3938 та розпочніть знайомство з садочком, який стане улюбленим осередком для вас та вашої дитини, просто зараз.

вул. Панаса Мирного, 37.

вул. Рубчака, 11.