Що робити, якщо на вашу дитину пожалілися? Насварити чи пожаліти в присутності інших?!

“А ваш Сергійко, сьогодні, був дуже неслухняний!”, “Заспокойте свою дитину! Ви не можете з нею справитися?!” та інші фрази, які “експерти-незнайомці” вирішили висловити вам.

Як реагувати в такій ситуації, щоб це не вплинуло негативно на дитину та не стало поштовхом до конфлікту?

Згадайте, якою є ваша перша реакція коли хтось жаліється на вашу дитину?! 

Зазвичай, діють 2 найпоширеніші механізми:

  1. Роздратування. “Я ж мама!”. Бажання захистити свою позицію та поставити коментатора, який висловив, начебто сумніви щодо вашої батьківській компетентності у справі виховання дитини, “на місце”. Порушив ваші особисті кордони та батьківську гідність.
  2. Погодження з усім висловленим та відповідне словесне та емоційне звернення до дитини, підтвердження слів сторонньої людини та пригнічення ситуації, що склалася, не розібравшись в ній через неконтрольовані емоції. Батьки, часто, хочуть, щоб про них добре думали, як про батьків та про те, як вони добре виконують свої батьківські ролі. Сварити дитину при інших, щоб сподобатися та виправдати своє батьківське его – корінь даного механізму.

Часом, людина котра робить зауваження, робить це для того, щоб попередити небезпечні дії чи неприйнятну поведінку дитини, звертаючи увагу батьків на такі моменти. Отже, часом, такі зауваження, досить доречні, погодьтеся?!

Як діяти, якщо Ви батьки, які опинилися в такій ситуації, чи самі стали на місце людини, яка робить зауваження, розглянемо далі.

Перш за все, опишемо як діє механізм обговорення з батьками неприйнятних дій чи поведінки дитини, в приватному садочку Кіндервіль PRO.

Щоранку та щовечора відбувається ритуал прийому та віддачі дитини. 

В цей час, обговорюються моменти, які вихователю слід врахувати впродовж дня, а у вечірній час, вихователь проговорює з батьками як минув день дитини в садочку.

Табу – це обговорення негативних моментів в присутності дитини – заважав на занятті, кидався піском, штовхнув іншу дитину. Це все, вихователь обговорює з батьками, без присутності дитини. Важливим є і те, що зауваження стосуються лише поведінки дитини, не її особистості. Обговорюється план дій, як діяти батькам, як пояснити дитині чому такі речі є недоречні чи недопустимі. Вихователь заохочує до розмови. Аналізує з батьками чи конкретні негативні прояви поведінки вже відбувалися, як реагували батьки. Зібравши та проаналізувавши інформацію пропонується рішення.

Синергія між вихователем та батьками тут, потужно впливає на корекцію поведінки та усвідомлення дитиною правил поведінки в соціумі.

Якщо ж після розмови, батьки бажають побачити ситуацію, що склалася з дитиною, на власні очі, пропонується переглянути записи з камер відеонагляду.

Батькам властиво ідеалізувати свою дитину, і це нормально. Не добре, коли ця ідеалізація, заважає побачити корінь проблеми та запобігти можливим її наслідкам.

Важливе правило, якого дотримуються всі – “Не завдавати шкоди собі, іншим, а також не завдавати шкоди навколишньому простору”.

Вагомим аргументом та поясненням є – всі люди різні, і те, що подобається тобі, може не сподобатися іншим, їх це може образити, зробити неприємно. Про те, що ми говоримо і як це чують діти, ви можете прочитати в наші попередній статті.

Жалітися на дії чи поведінку дитини, потрібно тоді, коли дитина цього не чує. Адже, присутність при таких розмовах, болюче відображається на малечі, яка розвивається та лише набуває навичок соціальної взаємодії, а також, формує її систему самоцінності. В дитини, можуть виникнути сумніви щодо того, чи батьки мене захистять чи заступляться в таких ситуація. Виникає страх бути покинутим, страх, що батьки мене вже не любитимуть тощо. Як не прищепити дитині зайві страхи, описано в нашій попередній статті.

Коли вам жаліються на вашу дитину, однозначно, слід відстояти свою дитину, не вступати в словесні суперечки, слід подякувати за коментар в спокійному тоні, відвести дитину в сторону та обговорити з нею суперечливі моменти. Так, дитина зрозуміє, що яку б шкоду не зробила, мама чи тато все одно захистять її, вислухають та люблять попри все.

Часом, дитина здійснює так звану перевірку для батьків, навмисно. Хоче побачити реакцію батьків на той чи інший свій вчинок. Тому, правила дій та принципів виховання слід, заздалегідь узгоджувати зі своїм партнером. Мама і тато – повинні діяти в унісон та не суперечити один одному у вихованні малечі. 

Корисним, буде не піддаватися емоціям, а вислухати коментатора, та, окремо, дати можливість висловитися дитині щодо причини зауваження. Не висловлюючи при цьому претензії, говорити доброзичливо, створивши безпечну атмосферу для дитини, почути її позицію та пояснення.

Якщо ж коментатор, надто збуджений і діло йде до явного конфлікту, подбати про те, щоб з’ясування стосунків, було без участі та присутності дитини. “Василько пограється в пісочниці, а ми з вами обговоримо ситуацію, що склалася.” 

Чому так? Хай вчиться, як треба відстоювати свою позицію!

Діти, часто, беруть приклад з дорослих та моделей їхніх взаємин. Спілкування, з’ясування суперечок тощо та відтворюють їх у житті, граючись чи спілкуючись. Вирішують конфлікт на прикладі дорослих. Коли перепалки між дорослими затягнулися, а малеча вже помирилася один з одним, це може спровокувати до виникнення наступних конфліктів та небезпечних дій. Тому, звертайте увагу на свою манеру спілкування з іншими в різних життєвих ситуаціях, адже, діти копіюють вас та відтворюють вашу рольову модель поведінки.

Якщо, зауваження коректні, ви відволіклися і не побачили той чи інший момент поведінки дитини, наприклад: “Ваша дитина кидається піском, припильнуйте будь ласка, її.” Слід заспокоїти малечу, забрати і обговорити ситуацію. Якщо дія повторюється не перший раз, бути поруч коли дитина грається в пісочниці, зупинити коли її дії загрожують їй чи іншим дітям.

Не ображатися на коментатора і не заохочувати дитину до ще більш руйнівних вчинків: “Молодець, що дав здачу. Так тримати!” Зрозуміти причину поведінки, обговорити з дитиною як діяти в тій чи іншій ситуації.

Уявіть, ви втомлені їдете додому громадським транспортом і чуєте як в салоні капризує чиясь дитина. Старша людина, яка сидить поруч, вирішує присоромити малечу: “Ти вже така доросла, а далі капризуєш!”. Мама, яка обирає перший механізм реагування на зауваження, не промовчить та дасть гостру відповідь. Конфлікту не уникнути.

Що робити?

Перш за все, як члени суспільства, ми маємо розуміти – діти, як і дорослі, бувають в різному настрої, в кожного різні особливості, стан здоров’я, емоційний стан тощо. 

Замість того, щоб соромити, слід запитати чи мамі не потрібна допомога. Ми соціальні істоти і запропонувати допомогу в такій ситуації є цілком доречно.

Наступне, це те, що дитина тільки вчиться себе поводити в соціумі, вчиться приймати “правила гри” – поведінки, спілкування серед людей тощо. Тому, зберігати спокій та відповідати врівноваженим тоном про особливості розвитку дітей, так би мовити, проводити просвітницьку роботу серед тих, людей, які вважають що вони у всьому є експертами – є не менш важливо.

Мамі і татові в жодному разі не має бути соромно за дитину, бо дитина тільки вчиться жити в суспільстві. Погодьтеся, не всі дорослі до кінця прийняли правила людського співіснування, а малеча ж тільки вчиться це робити.

Батькам, слід добре проаналізувати чому їхня дитина так поводиться, чи це нормально для її віку, чи вона б мала це вміти/розуміти і чому вона досі цього не вміє чи не розуміє. Можливо тому, що не має прикладу як діяти чи батьки її цьому не навчили?

Тоді, слід навчити та пояснити.

Таким чином, сором за поведінку дитини відчувати – це не логічно, слід відчувати сором за себе, за те, що не навчила, не попередила, не організувала. 

Власний приклад, аналіз, пояснення – це ті, пазлики, які допомагають дорослим виховувати дітей, закладати основи знань, умінь та навичок людського співіснування, формують базу соціальних норм та правил, виховують особистість.

Лише актуальні теми розвитку та виховання дитини в блозі приватного садочку для дітей від 1,5 року Кіндервіль PRO.

Завітайте в улюблений садочок на презентаційну екскурсію. 

Для цього, телефонуйте 097 986 3938.

Вул. Панаса Мирного,37.

Вул. Рубчака,11.

Мій дім – Моя Фортеця. Створюємо безпечне середовище для дитини

«Дітей вчить те, що їх оточує» – слова видатного педагога Марії Монтесорі.

Це важливі слова, свідчать про мудрість та вміння розставляти пріоритети і не зневажати те, що МИ звикли вважати дрібницями.

Дім – це осередок ДЕ КОМФОРТНО, ЗАТИШНО, ТЕПЛО, БЕЗПЕЧНО ТА МОЖНА легко та безперешкод рости та розвиватись.

Коли ми створюємо середовище для дитини в першу чергу, творимо БЕЗПЕКУ.

Сформуємо декілька ПРІОРИТЕТІВ у цьому питанні:

1. Дослідіть всі улюблені закутки вашої дитини, де вона найбільше полюбляє гратися, в якому місці найбільше проводить часу, оцініть домашній простір очима дитини, заодно оцініть наскільки ці місця є безпечними та комфортними для малюка. Якщо все супер, це чудово, якщо ні, то постарайтесь прибрати зайві та небезпечні речі.

2. В маленьких дітей є важлива вікова особливість, не врахування якої, може призвести до травм. Ця особливість полягає в тому, що в маленьких діток слабо розвинений боковий зір, тому часто, чимдуж гасаючи по квартирі, дитина, може не помітити перешкод і зазнати травми. Щоб цього уникнути, маємо декілька лайфхаків:

Радимо заховати взуття у комод чи тумбочку, щоб маленький «ураганчик» бува не перечепився через нього.

Двері робимо безпечними зі спеціальними «лапкам-фіксаторами» та блокаторами.

Гострі кути шаф, комодів, тумбочок можна легко закрити шаром м*якого матеріалу (м*які насадки, поролон), а доступ до них можуть мати лише дорослі завдяки спеціальним кріпленням.

Велика кімната, така як от, вітальня – це велика спокуса для маляти та всеохоплюючий страх матерів. Чому? А тому, що чим більша кімната тим більше в ній цікавинок для дослідів.

Шнури, які ведуть у невідомість. А як малятко любить потягнути один з таких довгих шнурів, що приєднаний до праски, телефону чи техніки більших розмірів. Тому, сховати шнури за плінтусами, під килимами – це чудова нагода зберегти в цілісності не тільки свою дитину, але й домашню техніку.

Розетки, це ще цікавіше, правда? Раз мамі і татові можна запихати туди шнури, тоді й мені теж – думає маленький бешкетник. Ідеальний варіант – поставити на розетки спеціальні заглушки. Це збереже мамі нерви, а малюку здоров*я.

Створіть безпечний простір на підлозі для дитини. Дрібні предмети такі цікаві і напевно смачні) тому діти все пробують на смак і тягнуть все до рота, носа, вуха.

На кухні буває неймовірно весело та цікаво, особливо коли готуєш разом з мамою. Адже безліч каструль, баночок, упаковочок так і просяться їх відкрити. Тому, на кухні особливо уважно слід слідкувати за дитиною, та тим, що саме, вона кладе в ротик.

Коли залишаємо дитину насамоті, важливо перевірити чи всі прилади в кімнаті є вимкненні та захищенні від рук маленького дослідника або ж мають активну функцію «Захист від дітей», як от пральна машина чи посудомийка. До речі, побутову хімію слід тримати якомога вище від малюка, на верхніх поличках шафи, комода, або в тумбочці під ключ.

Кімната, яка належить вашому малюку – це місце найбезпечніше та найкомфортніше в домі. Починаючи з ліжечка, в якому ні голова, ні ручки чи ніжки не застрягають між планками чи решітками.

Закінчуючи іграшками та одягом, які мають відповідати віковим особливостям діток (не купувати речі для діток до 3-років на виріст, оскільки такі речі можуть мати дрібні деталі, які є небезпечними для малюків, і, натомість, є безпечними для віку від 3-х років). Килим або утеплена підлога, відсутність гострих кутів, дрібних деталей на підлозі допоможуть малюку вільно пересуватися по кімнаті і при цьому не обмежувати простір, який так ретельно ним вивчається.

Ми робимо все аби безпечно було дитині поза домом та на вулиці і виявляється ой як нелегко убезпечити дитину від небезпек і вдома. І дарма, якщо Ви знецінюєте цей момент, адже сучасні діти мегадопитливі, для задоволення цікавості вони готові залізти на найвищу точку вашої домівки та спробувати на смак все що знайдуть на підлозі та до чого дотягнуться.

Але пріоритет завжди один – це здоров*я та безпека дитини, саме тому ми склали для Вас список порад, як можна елементарно створити передумови для безпечного середовища дитини.

Ми створили безпечне середовище для малюка вдома, тому думаємо як зробити його розвиваючим, таким, яке б стимулювало інтелектуальний та творчий потенціал малюка. Про те, як це зробити та багато іншого, читайте у наших наступних статтях.

А ви знаєте, місце в якому всі ці правила безпечного простору для діток, вже давним-давно працюють?

Так, все вірно, це сімейний простір КіндервільPro – дитячий садочок повного дня, в якому дбають не лише про розвиток, виховання та навчання дошкільнят, але, в першу чергу, створено БЕЗПЕЧНЕ середовище для цього.

Переконайтесь в цьому самі, приходьте на презентаційну екскурсію до нас та на прикладі дізнавайтесь про всі лайфхаки безпечної організації простору.

З нами прогресивно та БЕЗПЕЧНО.

Для того, щоб записатись на безкоштовну презентаційну екскурсію перейдіть на наш сайт http://kinderville.pro/ та залиште заявку, щоб наші адміністратори змогли зв’язатись з Вами для уточнення всіх деталей.