Пригадайте, як часто готуючи вечерю, подорожуючи машиною, чи займаючись своїми справами, даєте дитині ґаджет, вмикаєте на ньому мультик і знаєте: “Дитина зайнята, спокійно сидить собі в безпеці – мама має час на свої справи”. Ґаджет – це справжній помічник для батьків, няня, якій можеш довірити дитину, навіть, на кілька хвилин. Це зручно, правда?!
Впевнені, багато з вас знає, що корисного і доброго в цьому мало, але куди діватися?!
Сучасний світ, створив всі умови, щоб діти росли та розвивалися з перших днів з ґаджетом в руках. Ще не вміючи розмовляти, а вже знають як знайти потрібний мультик на YouTube. Телефон чи планшет найбажаніший подарунок, навіть, для найменших дітей.
Так, цифрові пристрої випереджають та залишають далеко позаду звичні іграшки та ігри, часом і живе спілкування. В сучасному світі, без ґаджету – навіть в магазин не вийдеш, тому, навпаки, чудово, що дитина розвивається так швидко, саме завдяки ним. Ще айтішником стане. Це ж супер. Не буде вирізнятися серед інших дітей.
Та чи розвивається? Чи не формується залежність, навіть від 20-хвилинного перегляду мультика на YouTube? Та як, тоді бути, не давати ґаджет, допоки не сформуємо свідоме ставлення до нього в дитини?
Розглянемо детальніше.
“Мультики – це любов дошкільного віку”, – каже, одна з наших мам.
Їдемо з дому в садочок, даємо в руки ґаджет, вмикаємо мультик, щоб малюк не вередував, заспокоївся. Дитина повністю зосереджена на екрані смартфона. Її не турбує ямка на дорозі, похитування в машині, як швидко плине картинка за вікном, лише картинка на екрані.
Для розвитку вестибулярного апарату – це вельми негативний розвиток подій. Адже, зникає відчуття власного тіла, в подальшому, це провокує появу синдрому захитування. Коли мозок не може зрозуміти інформацію, що посилається очима, вухами та тілом. Постійний рух в будь-якому транспорті може викликати блювоту, запаморочення, нудоту. Ґаджет провокує розвиток цього синдрому і в майбутньому, він не стане ліками для його подолання.
Обід. Кожен член сім’ї має ґаджет на якому переглядає щось своє, паралельно споживаючи їжу. Та, чи насолоджуємося ми нею і чи вміє дитина насолодитися їжею, а не просто її поглинути, скільки дасте. Відчути ситість, а не їсти скільки є, поки триває ролик на YouTube. У вас так бувало?
В дитини, не формується культура споживання їжі, такий важливий сімейний, інтимний момент, як розмови родини за столом проходять повз її життя. Поки, дитина їсть за ґаджетом – в неї можна запхати багато різноманітної їжі, але мозком не буде усвідомлений запах, смак, зовнішній вигляд, спосіб поїдання страви (виделкою чи ложкою), консистенція тощо. Для дітей раннього віку, це трагедія, адже, цей вік є сензитивним для сенсорного розвитку.
Спробуйте власним прикладом показати, що сімейний прийом їжі може бути цікавим не коли в одній руці виделка, а в іншій телефон, чи фоном голосить телевізор, а коли тато розповідає мамі веселу історію, що трапилася на роботі, чи розповіді малюка про пригоди в садочку. Це набагато приємніше та, повірте, корисніше не лише для здоров’я, але й для сімейних стосунків.
Чи спостерігали ви за старшими дітьми, які гуляють на подвір’ї вашого будинку, чи біля шкіл. Чи гуляли ви так, як гуляють вони? З телефоном в руках.
У нас були тетріси, томагочі та інші винаходи людства, того періоду, але на першому плані, в нас був актив – побігати, полазити по деревах, пострибати, придумати як збудувати халабуду з підручних матеріалів тощо.
Але ж, вони на свіжому повітрі, поруч друзі?!
Але їм веселіше не побігати, пограти в козаки-розбійники чи в квача, що корисно для їхнього розвитку та здоров’я (психічного і фізичного), а “залипнути” в телефон, бо вийшла розпаковка чи стрім нової комп’ютерної гри. Улюблений блогер розповідає, що за лайк, кожен отримає під подушку 1000 доларів. Ох, і заманливо. Навіть, контраргументи батьків щодо нереальності такого “дива” від авторитету зі смартфона, не діють. Бо ж блогер не може збрехати. А потім, що? Розчарування, але й далі сліпа довіра до кумира. Коли ти в телефоні, ти наче в броні, ти не бачиш і не чуєш, що відбувається навколо.
Насправді, дуже важко переключити сучасний дітей на живе спілкування чи розваги. Їм нудно.
Чому так?!
Переглядаючи черговий мультик чи відео, ми спостерігаємо багато кольорів, чуємо веселу музику, бачимо картинку, яка швидко рухається, персонажі з легкістю перестрибують з однієї перешкоди на іншу, перелітають з дерева на дерево, там все можливо. За хвилину, стається ціла купа подій, а в житті так не буває. Тому, лінь йти на гурток чи спортивну секцію, де потрібно докласти багато зусиль для перемоги, це не завжди дається легко та швидко. Тому, віртуальне життя нам видається набагато привабливішим.
Саме там, ми можемо легко стати переможцями не докладаючи багато зусиль. Так, формується залежність, коли в ґаджеті життя цікавіше, яскравіше та швидше ніж в реальному житті. А найбільше покарання – забрати телефон.
Табори на канікулах – гарна альтернатива зайнятості молодших школярів. Мінімум ґаджетів, максимум позитивних емоцій, активу та спілкування з однолітками. Саме такі табори на канікулах, організовує Кіндервіль. Детальніше розпитуйте нас тут
Повернемся до малюків.
Малюки в цьому віці реагують на емоції, запах , голос. Завдяки своїм відчуттям та сприйманню вони розвиваються. Їм важливо не просто бути зосередженим на екрані, але й відчувати емоційний зворотній зв’язок від співрозмовника, формувати емоційний досвід. Відгуки, такі як, кивки головою, жести, погляд, який вказує на включеність та увагу до розмови з дитиною. Старшим запитувати та отримувати відповідь.
Мультики не задають дитині питання, а якщо й ставлять, то риторичні, дитина відповідає але не отримує зворотного зв’язку, таким чином не формується розуміння включеності та усвідомлення, що таке бесіда в живу. А потім, виникають проблеми в комунікації. Мультикам не треба нічого доводити, формулювати свою точку зору, формувати критичне та логічне мислення.
Не менш важливо розвивати мовлення. Думаєте, у мультиках цьому сприяють?
Дитина вчиться говорити завдяки практиці та спостереженню.
Жива людина коли розмовляє має певну міміку. Виконує закономірні рухи органами артикуляційного апарату (ротом, щоками). Зазвичай, в мультиках, міміка героїв і мовлення не співпадають.
В подальшому, це провокує проблеми з розвитком мовлення та необхідність звернення до логопеда за корекцією та тренуванням м’язів органів артикуляційного апарату.
Часом, ми навіть, не помічаємо, що мультиками замінюємо живе спілкування з дитиною.
Ой, та не всі мультики такі погані! А як же розвиваючі відео? Телефонні ігри, які розвивають логіку?
Ігри різні, але зазвичай, там теж, не треба докладати багато зусиль для отримання перемоги. Наприклад, пазл – дитина тисне на елемент пазлу і обирає, який має підійти, в реальності, в цьому завданні, вже треба докласти зусиль, скласти різні варіанти, спробувати різні частинки пазлу, залучити логіку та вправність. Насправді, ґаджет лише доповнення, і аж ніяк, не основне джерело отримання інформації для дитини.
Невже все так погано і гаджети несуть одні загрози?
В приватному садочку Кіндервіль PRO, стверджують, що ні.
Так, ми користуємося сучасними благами інтернету, та використовуємо мультимедійні матеріали та пристрої – це безумовна вимога сучасного світу, але лише з корисними цілями. Вмикаємо музику для проведення музично-ритмічних пауз чи створення гарного настрою на творчих заняттях (але, без відеосупроводу, щоб малюки не відволікалися на екран), переглядаємо пізнавальні відео, які краще допоможуть дітям зрозуміти теми (космос, тварини, рослини, тощо). Але, і, однозначно, будь-яку тему, закріплюємо власними спостереженнями, експериментами та практичним досвідом. Залучаємо навчальні матеріали при вивченні англійської мови. Ми розуміємо, що сучасна людина і ґаджет – це невід’ємні, один від одного, елементи.
Рекомендуємо, переглядати цікаві та пізнавальні відео та мультики разом з дитиною.
Використовувати мультики не просто як часопроведення, а як джерело інформації та додаткових пізнавальних матеріалів. Тобто, 10-15 хв не присвятити повністю дитині один на один з ґаджетом, поки ви зайняті справами, а разом подивитися, обговорити, що нового ми дізналися, що сподобалося, а що ні, чи можна в реальному житті перестрибнути з вагона на вагон і чому так робити небезпечно.
Якщо справ багато, запропонувати дитині самостійно обрати заняття до душі в реальності, без ґаджета – іграшки, розвиваючі ігри, коврики, те що цікаво та пізнавально для самої дитини, з точки зору отримання власного досвіду проведення дозвілля. а коли, вся сім’я починає грати в ці ігри, то малюк розумітиме, що так весело проводити час, в гаджеті точно не вдасться.
Раз, пазлу “дитина-ґаджет” один на один не уникнути, слід поставити чітку регламентацію по часу. Десять, 20 чи 25 хв. Відповідно до фізіологічного розвитку та віку дитини. Пам’ятаємо, що довге проведення часу за екраном нещадно впливає на зір. Оскільки, дитина мало кліпає, погано зволожуються очі, а в майбутньому це призведе до проблем з зором, і до проблем з нервовою системою.
Що тут, важливо?
Коли ми даємо чітку регламентацію – 10 хвилин, це має бути чітко 10 хвилин. Так, діти ще не можуть усвідомлювати скільки це 10 хвилин, але точно розумітимуть, що інколи, 10 хвилин можуть бути довші, а іноді, коротші. Користуватися таймером, як помічником в такій чіткій постановці правил, чудова ідея. Інакше, “а я, ще хвилинку, і ще одну”, “я, ще трошки”, “ну, це останній мультик” – лунатимуть як нагадування, батьківській непослідовності. Проте, важливо ставити ліміт коли має бути логічне завершення, щоб і не переривати перегляд на пів слові. Коли ми в гаджетах, то ми, ніби, відсторонені від оточуючого світу, ми в бульбашці, яку можна луснути тільки реальним тригером, в дорослих – це сила волі і обов’язки, в дітей – процес “відлипання” – важчий. Про те, що ми говоримо і як це чують діти, читайте в попередній статті, тут.
Щодо проблем з нервовою системою.
Роздратованість, агресія і підвищена втомлюваність. Найбільш помітні ефекти від перевищеного ліміту проведення за ґаджетом. Роздратування, також,може бути результатом невдач у грі, чи того, що в мультику, зазвичай, нічого не вимагають. Повертаючись в реальність, вимог, ох, як багато. То, помити руки, то зуби почистити, то одягнути шкарпетки. Виникає відчуття залежності.
В мультику від мене нічого не вимагають, там я нікому нічого не винен, а в житті, багато умов, які я маю зробити. Коли дитина постійно потребує ґаджет, не може самостійно себе зайняти цікавою справою, іграми, не може організувати себе, без допомоги дорослого не може самостійно виконати ті чи інші дії (одягнутися на прогулянку), то ситуація стає трішки запущеною, можемо говорити про дитячу залежність. Тут, упущений момент. Мозку стає нудно сприймати повільну інформацію реальності, або батьки конфліктують і дитина заглиблюється ще більше у віртуальний світ, бо там комфортно та добре. Щодо прояву агресії в дошкільному віці, ми детально описали, тут.
Заборонити дивитися?
І що це дасть?!
Правильно, на жаль, нічого.
- Встановіть чіткі ліміти перегляду відеоконтенту в день для дитини, враховуючи її вікові показники та фізіологічні особливості, згідно рекомендацій психологів та лікарів. Для когось, це може бути 30 хв/день, для когось (старшого) 1,5 год/день. Якщо 10 хв, то чітко відслідковуйте цей час.
- Регламентуйте перегляд відеоконтенту. YouTube kids – найлегший додаток, в якому регулюється контент, який незворотньо може вплинути на психіку дитини. Моніторте, що дивиться дитина в історії браузера чи додатків. Шукайте якісні матеріали, від яких дійсно буде користь малюку. Дитячі пісеньки (українською чи англійською мовами). Англомовні дитячі канали.
- Переглядайте разом відео чи мультики та обов’язково обговорюйте, використовуючи метод ліфта у спілкуванні з дитиною (враховуйте її вік та рівень розвитку, пояснюйте доступно та перепитуйте чи зрозуміло, чому так і не інакше).
- Не забувайте про техніку безпеки і не забудьте розповісти про неї дитині. Коли я комусь телефоную чи хтось телефонує мені, на вулиці, слід знайти безпечне місце біля тротуару, щоб поговорити. Переходячи дорогу про ґаджет забуваємо навідріз. Коли кудись вирушаємо своїм ходом, дивимося під ноги куди йдемо, а не в ґаджет.
- Спільні рішення мами і тата в питанні користування телефоном чи планшетом, неабияк сприятимуть кращому розумінню дитиною, регламентацій щодо часу та перегляду відеоконтенту. Коли мама забороняє, дивитися мультики довше ніж 20 хв, а тато каже: “можна, ще трошки”, тоді про які умови та правила може йти мова. Вседозволеність – стає результатом.
- Правила для всіх. Коли сім’я збирається разом, ґаджет – табу для кожного. Цінуйте миті проведені разом. Разом в спілкуванні, іграх, розвагах, а не поруч один біля одного, але в ґаджетах.
Забороняти не вийде, ви це і так знаєте, але перш ніж дати за обідом дитині ґаджет, щоб доготувати салат, подумайте, можливо зайва виделка чи миска, яку доведеться мити, допоможе вам спільно доготувати смачну страву і замінить малюку ґаджет, додавши галочок до його розвитку. В молодшому віці відмежовувати та показувати, що реальне життя та живе спілкування таки цікавіше і цінніше ніж ґаджет, легше та реальніше.
Глибоко вдихніть та видихніть. Згадайте, чи соромно вам, щоразу, коли ви бачите що дитина сидить у екрані смартфона паралельно з вами. Чи думали ви, над тим, що цей час можна було провести разом, спілкуючись, граючи в ігри, гуляючи. Наскільки така діяльність буде кориснішою для вас та малюка?!
Поки, згадуєте та думаєте, ми пишемо нову актуальну статтю для вас.
Та запрошуємо на знайомство з улюбленим садочком, де на всі питання батьків мають відповіді та нададуть консультацію з актуальних питань виховання та розвитку дитини.
Кіндервіль PRO – ми не заперечуємо ґаджети, але знаємо як без шкоди для дитини їх використовувати.
Детальніше про садочок, що стане улюбленим для вас та вашої дитини за номером
097 986 3938
вул. Панаса Мирного, 37/ Рубчака,11
