Мамо, купи! Купи! Купи! Або, коли та як, починати формувати фінансову грамотність дитини?

“Ти знаєш скільки це коштує, щоб так обходитися з іграшкою?”. А ви як думаєте, знає малюк, що саме ви його питаєте і яку відповідь ви хочете отримати від нього. Формулювання: “це надто дорого” – некоректне для дитини. Може сформуватися думка, що я не достойна цієї покупки, вона надто дорога, ми не можемо її дозволити. Комплекс […]

news-post-img

“Ти знаєш скільки це коштує, щоб так обходитися з іграшкою?”.

А ви як думаєте, знає малюк, що саме ви його питаєте і яку відповідь ви хочете отримати від нього.

Формулювання: “це надто дорого” – некоректне для дитини. Може сформуватися думка, що я не достойна цієї покупки, вона надто дорога, ми не можемо її дозволити. Комплекс меншовартості в дорослому віці – я не достойна дорогих речей.

Про цю теорію, далі в статті, розгорнутіше.

Дорослі, мають лік коштам. Знають як заробляти кошти та як ними розпоряджатися.

Вміють економити та правильно вкладати/відкладати на щось потрібне, а часом, і непотрібне, але проаналізоване рішення.

Діти, особливо маленькі, не знають що таке гроші, для них, це абстрактне поняття, яке ніякої ваги в їхньому житті не має. Коли діти стають старшими, отримують кишенькові гроші і вчаться самостійно ними розпоряджатися, тоді, досвід розширюється, з’являється вміння взаємодіяти з коштами.

Про те, що ми говоримо і як це чують діти , ми говорили в минулій статті.

[Фінансова грамотність – це не тільки складна економічна термінологія, ціни на комірне, алгоритми ціноутворення, ринок. Це розкриття світу матеріальних цінностей, формування відповідної фінансової поведінки.]

Фінансова грамотність – це не лише про гроші, а й про бережливість.

Берегти іграшку, щоб довше нею бавитися, щоб вона не ламалася, тримати в чистоті.

Якщо іграшка зламається то це мінус 1 іграшка, потрібно купувати нову.

Гроші  – це можливість купити той чи інший товар.

Фінансова грамотність, це і культура до фінансів.

Зберігати в чистоті свій одяг чи взуття, після закінчення сезону чистити, пастувати та акуратно складати по коробках і шафах – це теж фінграмотність, це розуміння, що таким чином, речі не будуть так швидко псуватися, а будуть служити довго та якісно. Не потрібно буде купувати все нові і нові щосезону.

Психологи кажуть, що починати формувати фінансову грамотність слід тоді, коли дитина почне про це питати.

“Звідки беруться гроші?”, “Чому мама і тато ходять на роботу?”, “Ким працюють?”, “Скільки заробляють?”, “Чому в магазині потрібно давати гроші, щоб отримати той чи інший товар?” тощо.

Коли починаються такі, та, аналогічні питання, можна починати формувати фінансову грамотність. Пояснювати, що таке гроші і звідки вони беруться.

Часто, батьки ігнорують ці питання, адже дитина ще маленька, навіщо їй це, і так не зрозуміє. А коли питання заходить про заробітну плату, то взагалі сміються та віджартовуються.

А потім, дивуються, що фінансова грамотність геть не цікава малюку, або він не вміє відкладати чи купувати те, що дійсно потрібно.

Слід практично розбиратися у цьому питанні, наприклад кишеньковими грошима, коштами, які подарували дитині на день народження чи інші свята.

Кишенькові грошіце не те, на що, я, як мама, вважаю потрібно витратити гроші, а те, на що дитина сама хоче витратити їх чи відкласти.

Про це слід пам’ятати. Слід чітко зрозуміти, що гроші дитини – це її гроші і розпоряджатися ними вона має право сама. Ви можете дати пораду, запропонувати альтернативний варіант покупок, але вибір має залишатися за дитиною.

Це важливий урок для дитини: “Мої кошти – моє рішення” (навіть, якщо це рішення не зовсім правильне, на думку батьків, цей досвід потрібен дитині).

Для чого?!

  • Зазвичай, діти отримують кошти на дні народження, на свята від родичів (Різдво, колядування, щедрування тощо), мають кишенькові гроші (тут більше мова про старших), але й молодші можуть відкладати кошти на покупку якоїсь речі, яка їм потрібна. Звідки в них ці знання про збереження, звідки вони знають про те, що якщо витратять кошти сьогодні, то завтра їх може не бути.

Звідки, в дошкільному віці, діти можуть дізнатися про те, що таке гроші?

Насамперед, від батьків.

Існує певна, досить суперечлива теорія.

Батьки, тривожаться, що дитина, яка не вміє відкладати, має кишенькові гроші, купує все й одразу, не проаналізувавши покупку.

Хтось купує відразу, хтось відкладає, бо вміє аналізувати свій бюджет.

Діти цього ще не вміють, вони задовольняють потребу, яку відчувають тут і тепер. Аналіз до них, прийде з часом.

Повертаючись до теорії, то вона твердить, що те, що діти зараз витрачають спонтанно на дрібниці, не прислухаючись до батьків, які вчать відкладати, збирати на те, що дуже хочеться, але що коштує досить дорого – є добре та навіть потрібно, оскільки дитина задовольняє потребу, яка в неї виникла і вважає її нагальною. Це свідчить про те, що в дорослому віці людина буде більш розважливіша до фінансів, оскільки не буде мати бар’єрів, які як шлейф, тягтимуться з дитинства, де заборонялося витрачати власні кошти, стільки скільки вона мала на те, що їй, дитині, було дуже потрібним.

 

Знову ж таки, теорія суперечлива, але має право на існування.

 Краще не використовувати фрази: “це для нас дуже дорого”, “давай купимо дешеву іграшку”, “ми не можемо собі цього дозволити”, “неможливо мати все”, “ти хочеш забагато”. Це все формує мислення обмеженості: я не достойний, у мене не буде, я не матиму і навіть не варто мріяти.

Варто говорити: “сьогодні ми можемо купити  таку іграшку”, “зараз мені вистачає на таке”, “щоб купити таку іграшку (дорогу) треба трохи часу (накопичити)”, “ми можемо купити це через… 10 днів”.

Не формувати блоки для можливостей, а показувати перспективи можливостей.

Звісно, накопичувати – це добре.

Потрібно говорити з дитиною про те, як це правильно робити. Пропонувати альтернативні варіанти покупки тієї чи іншої іграшки, але вибір залишати за дитиною, дозволяти робити спроби і помилки, набувати досвіду.

Можна пояснювати практично із сімейних покупок.

Наприклад, ми маємо стільки цукерок на кілька днів, тобто, всі дні коли ти ходиш в садочок ти можеш мати стільки цукерок (3 шт), якщо ти вирішиш з’їсти всі ці цукерки сьогодні, то завтра їх вже не буде, виріши самостійно, як тобі буде краще з’їсти – всі цукерки сьогодні і не мати їх завтра, або розподілити їх на інші дні.

Дати обрати та обговорювати рішення щодня при виборі першого чи другого варіанту. Аналізувати.

  • Фінансова грамотність дитини – це і те, як діють та розподіляють бюджет батьки. Розподіляють кошти, обґрунтовують витрати, відкладають на відпочинок, складають список покупок, коли їдуть в магазин.

При плануванні сімейного бюджету та витрат дитина має бути присутня, навіть якщо не бере активної участі: слухає граючись поряд чи бачить як відбувається планування.

Перед походом у магазин скласти список покупок, відклавши лише деякий відсоток (в кожного свій) на незаплановані витрати – або не відкладати, це індивідуально. Хапаючи з полиць все підряд, ви подаєте приклад дитині.

Заздалегідь складений список спростить похід за продуктами та не “протре фінансову діру” у сімейному бюджеті.

  • Помічали, що дитина в громадському транспорті чи в магазині самостійно тягне мамину купюру водію чи касиру. Чудово, дозволяйте їй це робити, навіть якщо поспішаєте, кілька зайвих секунд допомагають дитині відчути свою участь та долучитися до процесу покупки. Дозволяйте отримати решту, складати її в гаманець, брати чек, а вдома розглядати кожну покупку і рангувати: хліб коштує дешевше ніж молоко, пакунок картоплі дешевший за капусту, але важить більше. Це все приклади навчання та набуття досвіду фінграмотності.
  • Давайте дитині вибір: “Ми можемо щось купити (наприклад, машинку) чи піти в кіно на новий мультик про тачки. Що ти обираєш?” – після вибору, слід обговорити враження після покупки, що принесло дитині більше задоволення.
  • Подавайте власний приклад фінансової грамотності, наприклад (умовно): “У цьому магазині це коштує 20 грн, а в цьому 25, я повернуся назад, щоб купити один і той самий товар але дешевше і зекономити, ці кошти і придбати ще щось”.

“Хочу цю ляльку. Вона коштує 2000 грн”. В цьому випадку, можна запропонувати дитині скласти накопичувальний план. “Нам потрібно 2 місяці, щоб накопичити на цю ляльку, нам потрібно зекономити на покупках цукерок чи непотрібних спонтанних речей в магазині, накопичити кишенькові і подаровані кошти на ДН”.

Цей план допоможе чітко йти до придбання потрібної цілі і навчить дитину розпоряджатися своїм щоденним бюджетом чи покупками.

Якщо ми купуємо книгу ми купуємо її не заради того, щоб витратити кошти, а заради того, щоб прочитати. Так само з іграшкою. Треба взаємодіяти з покупкою.

  • Слід поставити межі – ми купуємо одну книгу прочитали її і тоді йдемо купувати іншу.
  • Якщо дитина хоче підрізати ляльці волосся, слід пояснити, що якщо ти захочеш через тиждень знову цю ж ляльку з довгим волоссям воно не відросте, а так і залишиться. В такому випадку, ми обговорюємо ми купуємо нову ляльку з довгим волосся чи можливо перукарський набір.
  • Якщо дитина хоче подарувати свою дорогу іграшку комусь з друзів, це потрібно обговорити та пояснити дитині, що ця іграшка подарована іншому до тебе не повернеться, вона належатиме іншій дитині. Якщо ти впевнений, що хочеш подарувати (віддати комусь іншому) іграшку тоді ок. Це твоє рішення.

Ці практичні ситуації, точно знайомі вам, правда?!

Напишіть нам в соцмережах, як ви реагували на кожну з них? Так само чи ні.

Ще кілька ситуацій.

“А що, ти мені купила?”

Гості на порозі: “А що, ви мені принесли?”.

УВАГА, ось найкращий подарунок для дитини.

Не дарувати подарунків?! спитаєте ви.

Ні, тут не про це, а про ті речі, які купуючи за гроші, не принесуть задоволення, а лише стануть задоволенням миттєвих потреб.

Замість того, щоб бігти в магазин після важкого та довгого робочого дня, щоб купити дитині цукерки, бо він точно чекатиме їх від вас, приділіть цей час на читання улюблених казок з дитиною чи похід у парк, чи спільний перегляд нового мультфільму.

Не критикуйте витрати своєї дитини, обговоріть їх.

Не карайте втратою кишенькових грошей, та не маніпулюйте ними.

Не заохочуйте грошима чи матеріальними благами.

Приділіть увагу малечі. Це варте усіх грошей світу. І однозначно вплине краще на її розвиток та добробут у майбутньому.

В приватних садочках Кіндервіль PRO, активно сприяють і допомагають батькам у розвитку фінансової грамотності дитини.

Сюжетно-рольові ігри, літня-проектна робота, екскурсії та інші форми та методи роботи допомагають дітям краще розуміти поняття “бюджет”, “витрати”, “накопичення”, “покупки”.

А екскурсії у продуктовий магазин чи супермаркет, автосалон, перукарню, музей та інші місця, практично закріплюють ці навички.

Більше статей на актуальні теми розвитку та виховання дитини у нашому блозі.

Ростіть та розвивайтеся з Кіндервіль PRO.

Інші новини

Всі новини
Державна програма Є-ясла в приватному садочку Кіндервіль PRO. Що важливо знати батькам?!

Що таке програма: Є-Ясла?! З 1 січня 2026 року в Україні стартувала державна програма підтримки сімей з дітьми від 1…

“Складні” питання від дітей. Або Кіндервіль, pro статеве виховання дошкільнят.

Ставлячи запитання дорослим, малюк проявляє безмежну довіру. Якщо ми не виправдовуємо її, відмахуємося, соромимо тощо, то запитання самі по собі…

“А Миколай справжній?”: як говорити з дитиною про Святого Миколая, не руйнуючи віру в дива?

У житті кожного з батьків настає момент, коли дитина питається: “А чи справжній Миколай?”, “А хто мені приносить подарунки?”. Досить…